Три дні поспіль, з 19 по 21 липня, російські удари приходилися по видобувних активах Групи «Нафтогаз» у Харківській області. Частину обсягів видобутку втрачено — і це відбувається саме тоді, коли країна має закачувати газ у сховища на зиму.
Що сталося
Перший удар стався в неділю, 19 липня. На одному з видобувних активів спалахнула пожежа, її ліквідували рятувальники ДСНС. Пошкоджене обладнання довелося зупинити — компанія визнає, що це «призвело до втрати частини обсягів видобутку газу».
У понеділок зранку під атаку потрапив ще один об’єкт. Там зафіксовано численні руйнування, масштаб яких фахівці компанії ще оцінюють. Постраждалих немає: персонал під час обстрілів перебував в укриттях.
Конкретних цифр — скільки саме кубометрів на добу випало з балансу — «Нафтогаз» не оприлюднив. Це стандартна практика воєнного часу: детальні дані про пошкоджені потужності не розкривають, щоб не давати противнику орієнтирів для наступних ударів.
«Росія цілеспрямовано завдає ударів по об’єктах, які забезпечують країну газом, щоб зірвати підготовку до зими», — заявив виконувач обов’язків голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Федоренко.
Чому саме Харківщина
Основний український газовидобуток сконцентровано в трикутнику Полтавщина — Харківщина — Сумщина. Це старі родовища радянської розробки: Шебелинське, Юліївське, Єфремівське, Качанівське. Географія робить їх зручною мішенню — від лінії фронту до промислів кілька десятків кілометрів, а самі об’єкти розосереджені й погано піддаються прикриттю ППО.
Такий сценарій уже розігрувався. Восени 2025 року серія масованих ударів по промислах Харківщини та Полтавщини, за оцінками джерел Bloomberg, вивела з ладу близько 60% українського видобутку газу. Тоді, за тими ж оцінками, до кінця березня довелося імпортувати близько 4,4 млрд кубометрів на суму приблизно 2 млрд євро.
Контекст: сховища й імпорт
Нинішні удари накладаються на непросту картину підготовки до сезону 2026/27. Станом на кінець червня в підземних сховищах було близько 12 млрд кубометрів газу, але з них 4,5 млрд — буферний, який фізично не відбирається. Уряд поставив завдання накопичити щонайменше 13,2 млрд кубометрів, оптимальним з урахуванням воєнних ризиків названо рівень 14,6 млрд.
При цьому імпорт фактично поставлено на паузу. Наприкінці червня до України заходило близько 1 млн кубометрів на добу — проти понад 20 млн кубометрів на добу роком раніше. Логіка проста: закуповувати зараз дорого, тож ставку зроблено на власний видобуток, який тримався на рівні близько 37 млн кубометрів на добу.
Саме цей розрахунок і руйнують удари по промислах. Кожен зупинений актив означає, що дефіцит доведеться закривати імпортом — за ринковою ціною, у гіршій переговорній позиції і з коротшим часом на закупівлю.
Кого це зачіпає
- Бюджет і «Нафтогаз». Заміщення втраченого видобутку імпортом — це прямі валютні витрати, які компанія самотужки не покриває: у попередні сезони закупівлі фінансували кредитами ЄБРР, ЄІБ і грантами партнерів.
- Промисловість. Газоємні виробництва — хімія, скло, кераміка — першими відчувають зростання ціни на ресурс.
- Побутові споживачі. Тариф для населення заморожений, тож удар іде не по платіжках, а по державних фінансах, які цю різницю компенсують.
Наразі «Нафтогаз» повідомляє, що фахівці оцінюють пошкодження й працюють над відновленням обладнання. Скільки часу це займе — компанія не уточнює.
Джерела
- Інтерфакс-Україна: РФ упродовж трьох днів атакувала об’єкти «Нафтогазу» на Харківщині
- Укрінформ: На Харківщині Росія атакувала об’єкти газовидобутку три дні поспіль
- РБК-Україна: Підготовка України до зими — запаси газу та ремонти ТЕС
- The Kyiv Independent: Russian strikes reportedly destroy over half of Ukraine’s gas output
Ілюстрація: Aderklaa – Gasstation — C.Stadler/Bwag / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0
Добавить комментарий