З 22 липня мережа 5G працює в центральній частині Києва — від Майдану Незалежності до Бессарабської площі. Столиця стала четвертим містом пілотного проєкту, у якому оператори вже розгорнули понад 300 базових станцій нового покоління.
Про запуск повідомило Міністерство цифрової трансформації. Покриття неоднорідне: кожен оператор розгортав власні локації в різному масштабі, суцільну зону забезпечили лише на Хрещатику. Решта центру покрита точково.
Що показали заміри
Під час тестів максимальна швидкість перевищила 1 Гбіт/с. Реальний показник, який отримує абонент, істотно нижчий — 600–700 Мбіт/с за даними Мінцифри, близько 500 Мбіт/с за оцінкою, яку відомство навело для РБК-Україна. Для порівняння: типова швидкість 4G у столиці тримається в межах кількох десятків мегабіт.
Київ у цьому проєкті не перший. Тестування стартувало у Львові 12 січня, продовжилося в Бородянці на Київщині 28 січня та в Харкові 14 лютого. Сумарно мережею скористалися майже 1,5 млн абонентів.
«Запуск 5G у Києві — це ще один важливий крок до сучасної телеком-інфраструктури», — заявив заступник міністра цифрової трансформації Станіслав Прибитько.
Скільки це коштуватиме абонентам
Окремого тарифу за 5G немає. У Мінцифри наголосили, що «запуск 5G не означає автоматичного підвищення тарифів» — доступ до мережі працює в межах наявних пакетів. Тобто на найближчі місяці витрати домогосподарств зростати не мають.
Реальний бар’єр — не тариф, а телефон. За даними міністерства, лише 29% смартфонів в Україні технічно готові до 5G. Решта абонентів не побачить нової мережі, навіть стоячи на Хрещатику. Це формує відкладений попит на ринку мобільних пристроїв: масовий перехід на 5G означає хвилю оновлення парку гаджетів.
Щоб перевірити сумісність, достатньо зазирнути в налаштування мережі, оновити операційну систему та вимкнути режим енергозбереження — він примусово тримає з’єднання на 4G.
Чому це досі пілот
Повноцінне комерційне розгортання по країні відкладене до завершення воєнного стану. Причина технічна й безпекова: цивільний діапазон для 5G впритул межує з частотами, які використовують Сили оборони. Перш ніж видавати операторам повноцінні ліцензії, потрібно підтвердити, що обладнання не заважатиме роботі військових радіоелектронних засобів.
Саме тому пілот побудований як серія обмежених запусків: він перевіряє поведінку мережі під різним навантаженням, якість покриття та обладнання й збирає дані для подальшого масштабування. Наступним містом проєкту має стати Одеса.
Кого це зачіпає
- Операторів — 300 базових станцій це інвестиція в інфраструктуру, яка поки не має тарифного відшкодування. Віддача починається лише після повноцінного ліцензування.
- Бізнес у центрі столиці — заклади, коворкінги та офіси в зоні покриття отримують канал, порівнянний з дротовим, без прокладання оптики.
- Ринок пристроїв — 71% смартфонів в обігу не підтримують стандарт, і цей розрив рано чи пізно закриватиметься покупками.
- Абонентів поза центром — для них нічого не змінюється: пілот не передбачає розширення на спальні райони.
Строк дії пілотного проєкту наразі визначений до кінця 2026 року.
Джерела
Ілюстрація: Free telecommunications tower image — невідомий автор / rawpixel, CC0
Добавить комментарий